14.11.2019

Бюджет 2020: які зміни відчують на собі українці

Секретар комітету з питань бюджету, депутат фракції «Голос» Володимир Цабаль — про проект державного бюджету України у подробицях:

Уряд запланував ріст ВВП у 3,7%. Він вплине на збільшення як дохідної частини, так і видаткової. В частині видатків українці відчують деякі позитивні зміни. Наприклад, це стосується фінансування медицини, особливо — закупівель ліків та модернізації лікарень. По деяких напрямках фінансування збільшиться, але недостатньою мірою — тут йдеться про середню освіту, але не тільки.

Не в останню чергу завдяки активній позиції фракції «Голос» фінансування освіти значно зросло — минулого року освітня субвенція на заробітні плати вчителям становила 69 млрд грн, цього року — 77 млрд грн. Скоріш за все, вдасться її збільшити ще до 79 млрд грн. Тобто на 10 млрд більше, ніж у попередньому бюджеті. Це означає, що середня зарплата вчителя зросте на 10-15%. Але навіть цього недостатньо — це покриває тільки незначну частину недофінансування. Попередньо уряд передбачав підвищення зарплат лише для окремих категорій вчителів, але ми на бюджетному комітеті виступили за те, щоб зміни відбулися для всіх освітян. Дискусії досі тривають.

Передбачаються й інші зміни в освітньому секторі. Наприклад, нова субвенція на допомогу певним категоріям, в першу чергу — молодим вчителям. Ще одна з нових програм — субвенція 3,5 млрд грн на «Спроможну школу для кращих результатів». Більш детально про цю програму можна хіба що спитати в уряду, що вони мали на увазі. За моєю інформацією, ця програма буде направлена більше не на споживання, а на покращення якості освіти. Тобто на відміну від освітньої субвенції, яка йде на зарплати, ця сума передбачається на розвиток школи. Також уряд виділив 300 млн грн на підтримку пріоритетних напрямків наукових досліджень. Це також нова програма — вона буде направлена на те, щоб в наших університетах займались не тільки викладанням, але й дослідженнями. На Заході університет — це в першу чергу дослідницько-науковий центр, а викладання — додаткова робота. В наших університетах в основному займаються викладанням. Ще 300 млн грн виділені на підготовку кадрів закладами вищої освіти, а 200 млн грн — на створення сучасної професійно-технічної освіти. Український уряд чи не вперше почав думати про цей напрямок.

Цього року загальний об’єм субсидій зменшився з 55 млрд грн до 47—48 млрд грн. Тобто менше грошей піде на субсидії для тих людей, які не можуть самостійно зі свого доходу оплачувати комунальні платежі. Уряд пояснює своє рішення тим, що більшість українців не відчують цього зменшення. Воно пов’язане з тим, що середні доходи населення за попередній рік зросли, а вартість енергоносіїв зменшилась. Відповідно, субсидія оплачуватиметься тим, хто витрачає на комунальні послуги більше 15% своїх доходів. А кількість таких людей, якщо вірити уряду, зменшиться. Якщо це правда, то українці не відчують зменшення кількості грошей на субсидію. Якщо ж неправда, тоді це може суттєво вплинути на платоспроможність населення — особливо в цю зиму та на початку наступної.

Прожитковий мінімум, на жаль, сильно не зміниться — він становитиме близько 2 тис грн. Оскільки до нього прив’язані пенсії, їх зростання буде незначним, і в першій половині наступного року ми, на жаль, не побачимо їх збільшення. Не відбудеться й збільшення фінансування дефіциту Пенсійного фонду — воно залишиться приблизно на рівні минулого року.

З мінімальною зарплатою ситуація трохи краща — вона зросте на 13%. Це більше, ніж інфляція плюс ВВП — інфляція планується порядка 5-6%, ріст ВВП — 3,7%, разом це умовно 10%. Тобто менше зростання «мінімалки».

Прогнози по тарифах не враховуються в бюджеті — враховуються курс та ріст економіки. Тарифи на газ та електроенергію дуже сильно залежать від кон’юнктури, — в тому числі світових ринків, — на енергоносії. Відповідно, все, що сьогодні уряд може передбачити — це стабільний рівень або невелике зростання тарифів.

Аналізуючи новий бюджет, ми побачили багато недоліків. Наприклад, збільшення фінансування силових структур — таке враження, ніби ми поліцейську державу будуємо. Та серед цих недоліків ми побачили й плюси, і один з найбільших — це медицина. Її фінансування зросло більше, ніж на 17 млрд.грн (у тому числі — близько 5 млрд грн було додано у другому читанні). В першу чергу, це додаткові 3,2 млрд грн на закупівлю ліків. Під час розгляду на комітеті головною вимогою фракції «Голос» було — додати грошей на цю програму. До першого читання її не було. Це гроші на різні препарати, які Україна буде закуповувати державним коштом для важкохворих пацієнтів, в тому числі — для онкохворих.

Ще одна дуже важлива річ в медицині — 1 млрд грн на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази лікарень інтенсивного лікування. Це важливо, тому що ця стаття видатків йде на розвиток. Коли в Україні збільшується фінансування соціально значимої галузі, то часто всі видатки йдуть на споживання, тобто на проїдання. Але частина збільшення має йти також на розвиток.

Також уряд додав 500 млн грн на «Охматдит» і 400 млн грн — на лікування українців за кордоном. Є пацієнти, які можуть отримати допомогу тільки за кордоном, і це добре, що держава фінансує таку програму. Але тут потрібен контроль: щоб дивитись, хто туди їде — щоб це були дійсно звичайні люди, а не якісь чиновники.

Що стосується оборони, то є дві хороші речі і дві погані. До першого читання було передбачено 28 млрд грн на РНБО. В той час як на інші оборонні міністерства та розпорядників коштів збільшення не передбачалося. Міністерство фінансів пояснило нам це тим, що в них не було часу зрозуміти, кому і на скільки збільшити фінансування. Хороша новина — до другого читання уряд майже повністю перерозподілив ці гроші, і з них 15 млрд грн пішло на армію, Міністерство оборони. Погана новина — значні суми пішли на Нацгвардію та МВС. Так, там дійсно є деяке недофінансування. Але в мене питання: у нас в державі пріоритет — внутрішний ворог чи зовнішній? Якщо зовнішній, то напевне потрібно було, щоб більша частина з цих 28 млрд грн пішли на армію. Але судячи з бюджету, внутрішнього ворога Кабмін боїться так само, як і зовнішнього.

Фінансування охорони чиновників збільшилось на 18%. Здається, уряд боїться, що з ними щось станеться.

Найголовніший недолік цього бюджету — він не відповідає обіцянкам передвиборчої програми «Слуги народу», президента і програмі дій уряду. Коли проект бюджету подали до першого читання, нам сказали, що в них не було достатньо часу — лише 10 днів. За 1,5 місяці вони обіцяли його доопрацювати. Доопрацювали, але різниці великої немає. Ми отримали нормальний еволюційний бюджет — тобто бюджет попереднього уряду, яких трохи зеволюціонував. При цьому зменшився дефіцит, відношення видатків до ВВП. Це добре. Але це ніяк не відповідає тим пріоритетам, які були позначені раніше. Казали, що буде ріст ВВП на 40% за 5 років, а заклали на один рік — 3,7%. Тобто це близько 20% за 5 років. Багато інших пріоритетів теж, на жаль, не враховані.