22.01.2021

Для справжньої судової реформи y 2021 потрібні три головні кроки, — Ярослав Юрчишин

В результаті «судової реформи», яку обіцяв Президент Зеленський, правосуддя майже перестало здійснюватись, а суди, фактично, перетворилися на центри адмінпослуг для влади.

У 2020 рік Україна входила із зобов’язанням перед МВФ та міжнародними партнерами провести судову реформу, зокрема оновити Вищу раду правосуддя (ВРП) — ключовий орган, що відповідає за добір та звільнення суддів.

Що зроблено за рік? Спроба імітувати реформу від Президента, саботаж і свавілля з боку ВРП та одіозного Окружного адмінсуду Києва (ОАСК), а також скасування кримінальної відповідальності за неправосудні рішення суддів та вбивство антикорупціної реформи у виконані Конституційного Суду.

У 2021 році, щоб запустити справжню судову реформу, влада повинна зробити щонайменше три кроки. Про це пише Ярослав Юрчишин у своїй колонці для УП.

Пряма мова

Ярослав Юрчишин, депутат фракції «Голосу» у Верховній Раді, перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики:

— Суди в Україні перетворилися на сервісні центри для влади. Це — спостереження журналістки Євгенії Моторевської, і з нею важко сперечатися. Особливо, якщо порівняти, як суди ставляться не до представників влади, а до більшості громадян.

Яскравий приклад — утримання понад рік під вартою Андрія «Ріфмастера» Антоненка у справі Шеремета. Зате суд працює блискавично, якщо треба, наприклад, виключити з люстраційного реєстру людей Авакова.

Це і є результат «судової реформи» Зеленського. Нагадаю, що весь 2020 рік у нього була вся повнота влади, щоб взятися за справжню реформу.

Що треба зробити для цього у 2021-му? Перше — оновити органи суддівського врядування ВРП та ВККС із проведенням прозорих конкурсів за участі громадськості та міжнародних експертів. Друге — ініціювати законопроєкт про ліквідацію ОАСК. Третє — змінити процедуру обрання суддів КС та вдосконалити внутрішні процедури його роботи.

Усе це відомо і Президенту. Тільки замість того, щоб взятися за справжні зміни, Володимир Олександрович задовольняється безрезультативними кроками.