«Голос»: необхідно звільнити українську екологію від бездумної експлуатації олігархами

«Голос»: необхідно звільнити українську екологію від бездумної експлуатації олігархами

Екологічна програма партії «Голос» має на меті звільнити українське довкілля від бездумного та безкарного забруднення промислових груп, які належать олігархам.

За даними Міністерства екології, у першій десятці забруднювачів стічних вод – 4 комбінати, які належать одному з олігархів. А серед найбільших забруднювачів повітря – 60% підприємств, підконтрольних цьому ж олігарху.

«Десятки років великі заводи, контрольовані олігархами, систематично димлять небезпечними викидами в повітря та скидають сміття у річки. Олігархи зосередили в своїх руках владу та створюють собі зручні правила гри, щоб отримувати максимальний прибуток коштом українських річок, лісів та чистого повітря», — прокоментувала екологічну програму Аліна Свідерська, кандидат у депутати від «Голосу».

Екологічна програма «Голосу» складається з семи пунктів: чиста енергетика, управління відходами, захист лісу, повітря та тварин, реформа органів контролю та врегулювання екологічної ситуації в районі бойових дій.

Проблему стану довкілля партія «Голосу» збирається вирішувати у співпраці із профільним міністерством та представниками громадськості.


Екологічні та кліматичні ініціативи партії Голос

1. Коротко про галузеві ініціативи

Питання екології та змін клімату є комплексними та пронизують всі галузі економіки. Зокрема, відповідно до Паризької угоди (Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, яку Україна ратифікувала у 2016 році), Уряд схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері змін клімату до 2030 року та відповідний План заходів. Цей напрямок роботи ми як партія плануємо підтримувати та розширювати. Крім того, ми розуміємо, що проблеми стану довкілля необхідно вирішувати у співпраці з іншими стейкхолдерами, тому у своїй роботі ми плануємо співпрацювати із Міністерством екології та природних ресурсів України (як профільним природоохоронним державним органом) та представниками громадськості, які об’єднались задля просування екологічного порядку денного (https://ecoagenda2019.org.ua/). Серед галузевих природоохоронних, екологічних та кліматичних ініціатив політичної партії «Голос» можна виокремити наступні:

1.1. Енергетика

Необхідно підтримати загальносвітовий тренд поступової відмови від типу економіки, що залежна від викопних видів палива та виснаження природних ресурсів. Перехід на альтернативну енергетику дозволить суттєво зменшити вплив на довкілля, досягти енергонезалежності та отримати позитивний економічний результат в довгостроковій перспективі. Відповідно наша партія пропонує таке: акцент на розвитку відновлювальних джерел енергії («зелена» енергетика), підтримка енергетичної децентралізації (більше маленьких проектів на місцях); поступове заміщення вугільної енергетики чистими технологіями; під час перехідного періоду забезпечення виконання європейських вимог по зниженню викидів від великих спалювальних установок; стимулювання заходів з енергоефективності та енергозбереження.

1.2. Управління відходами

Проблема неконтрольованого накопичення різних видів відходів в Україні стоїть досить гостро. Ігнорування цієї проблеми владою вкупі із корупційними схемами лише посилюють небезпеку та призводять до погіршення стану довкілля і надзвичайно негативного впливу на стан здоров’я населення. Ми пропонуємо наступні заходи для вирішення проблеми:

  • введення поступової заборони одноразових пластикових виробів у побутовому обігу;
  • створення механізмів (рішень) для ліквідації (зокрема, рекультивації) нелегальних сміттєзвалищ;
  • запуск комплексної переробки відходів шляхом створення національного законодавства, яке б сприяло поліпшенню інвестиційного клімату у даній сфері;
  • збільшення відповідальності за порушення умов поводження з відходами (прості низькі адміністративні штрафи не стимулюватимуть дотримання закону);
  • забезпечення ефективного та прозорого природоохоронного контролю;
  • розробка прозорих правил здійснення видатків на заходи із поводженням з відходами;
  • допомога у розробці регіональних планів управління з відходами;
  • вирішення проблеми утворення, зберігання та переробки промислових відходів.

1.3. Захист лісів

Більшість вирубок лісів в Україні проводяться під видом передбачених законом санітарних рубок (санітарну рубку досить просто погодити у порівнянні з рубками головного користування). Таким чином, фактично відбувається безконтрольна вирубка лісів. Найбільша проблема – це вирубка цінних лісів (пралісів або природних лісів, не штучно висаджених). Цю проблему можна вирішити шляхом надання таким лісам особливого природоохоронного статусу. Такий статус може надаватись або рішенням обласної ради, або указом Президента України. Україна також взяла на себе зобов’язання за Бернською Конвенцією долучитися до створення так званої “смарагдової мережі” (території з особливим природоохоронним статусом) і має прийняти відповідний закон. З метою запобігання незаконній вирубці, слід також проводити чіпування у всіх лісгоспах, незалежно від форми власності.

1.4. Захист повітря та скорочення викидів парникових газів

Питання захисту повітря також є комплексним питанням, для якого Уряд розробив Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року і яка має бути орієнтиром в імплементації необхідних заходів. Серед першочергових ініціатив можна виділити необхідність створення механізму моніторингу забруднення повітря великими промисловими підприємствами та збільшення відповідальність за порушення правил. Як і в інших сферах екологічної відповідальності, необхідно забезпечити ефективну реалізацію екологічного податку на цілі, які матимуть реальний природоохоронний ефект. У разі розгляду моделі державно-приватного партнерства - контролювати здійснення промисловими підприємствами екологічної модернізації. Чітко визначити, які саме природоохоронні заходи є допустимими при такому підході. І, у разі застосування такої моделі, повертати підприємствам лише певний відсоток від проведених природоохоронних заходів по результатам впровадження такої екомодернізації, тощо. Необхідно створити державну систему моніторингу задля оперативного (онлайн) інформування населення щодо стану забруднення повітря в їхніх населених пунктах на поточний момент. Це створить систему оповіщення, а отже знизить ризик отруєння людей у разі критичного забруднення повітря.

1.5. Захист тварин

Сфера поводження з тваринами в Україні потребує реформування. Наше завдання як партії полягає у розробці та поданні законодавчих ініціатив, направлених на гуманізацію поводження з тваринами, забезпечення добробуту сільськогосподарських тварин, збереження біорізноманіття, попередження жорстокого поводження з тваринами. Пропонується прийняття цілого комплексу законопроектів, які, серед іншого, передбачатимуть:

  • зменшення кількості безпритульних тварин через створення механізмів запобігання неконтрольованому розмноженню, запровадження ідентифікації домашніх тварин та реєстрації власників в єдиному реєстрі;
  • заборона діяльності хутрових звіроферм;
  • заборона використання тварин для тренування собак на мисливських випробувальних станціях;
  • ліквідування прогалин у законодавстві задля більш ефективної протидії жорстокому поводженню з тваринами та притягнення порушників до відповідальності;
  • наближення до законодавства ЄС щодо заборони тестування косметики та іншої продукції на тваринах, забезпечення добробуту сільськогосподарських тварин, створення незалежного контролюючого органу для забезпечення гуманного поводження з тваринами у промисловому тваринництві;
  • гуманізація сфери розваг шляхом впровадження заборони на використання тварин в цирках, дельфінаріях, для фотопослуг та ін., заборона жебракування з тваринами;
  • врегулювання питання утримання диких тварин в неволі.

1.6. Екологічна ситуація в районах бойових дій

Бойові дії відбуваються в найбільш промисловій частині України, де більшість промислових потужностей припадає на екологічно небезпечні виробництва. Тисячі промислових об’єктів можуть в будь-який момент стати причиною техногенної катастрофи, яка матиме наслідки як для всієї України, так і для інших країн. При цьому протягом останніх 5 років відсутня можливість проводити оцінку пошкоджень промислових та природних об’єктів. Будь-який державний екологічний контроль також відсутній. Враховуючи комплексність проблем в районах бойових дій, необхідно залучити міжнародні організації, наукові інститути та неурядові організації для надання об’єктивної оцінки екологічних збитків та реального прогнозу екологічної ситуації, та на базі звіту моніторингової місії створити умови для проведення невідкладних ремонтних та відновлювальних робіт.

2. Позиція щодо переробки сміття

Проблема сміття є болючою для України. Щороку утворюється мільйони тон відходів, з яких лише приблизно 5% відсотків переробляється. Решта відходів розміщена на полігонах та сміттєзвалищах, багато з яких перевантажені і не відповідають нормам екологічної безпеки, а більшість взагалі несанкціоновані.

У вирішенні проблем з відходами необхідно розділяти 3 напрямки: Вирішення проблеми вже накопичених твердих побутових відходів (ТПВ), розміщених на полігонах та сміттєзвалищах. Вони є активними забруднювачами повітря (СН4, СО2, діоксинами) та, потенційно, ґрунтових вод. Вирішення проблеми утворення відходів та прийняття концепцій щодо сортування та переробки ТПВ. Вирішення проблеми утворення, зберігання та переробки промислових відходів. Створення механізмів та стимулів використання промислових відходів у будівельній галузі (мости, дороги, будівельні матеріали).

У вирішенні проблем з побутовими відходами, ми будемо дотримуватися наступних принципів роботи, які є загальноприйнятими в Європі: «забруднювач платить» - кожен, хто продукує відходи повинен нести відповідальність за їх повний життєвий цикл; дотримання ієрархії поводження з відходами, де на першому етапі ми максимально запобігаємо утворенню відходів. Якщо неможливо уникнути їх утворення, то на другому етапі повторно використовуємо відібрану сировину (сортування). Все, що немає такої цінності - утилізуємо (переробляємо) найбільш екологічно безпечним методом. І лише на останньому етапі, відходи, які неможливо утилізувати та які пройшли попередню термічну обробку захоронюємо на полігонах (спеціально створених інженерних спорудах); впровадження «розширеної відповідальності виробника» - виробник упаковки несе відповідальність за повний цикл створених ним продуктів.

Практика показує, що лише переробка сміття не вирішує проблему відходів, тому пріоритетом має бути саме запобігання утворення відходів.

Ми маємо створити такі умови, коли буде працювати механізм притягнення до відповідальності забруднювача, а також будуть залучені комплексні інвестиції у сферу поводження з відходами, як це працює по всьому світу.

Серед ініціатив, які ми хочемо просувати, можна виділити наступне:

  • введення поступової заборони одноразових пластиків;
  • створення механізмів (рішень) для ліквідації (рекультивації) нелегальних сміттєзвалищ;
  • запуск комплексної переробки відходів шляхом створення національного законодавства, яке б сприяло поліпшенню інвестиційного клімату у даній сфері;
  • збільшення відповідальності за порушення умов поводження з відходами (прості низькі адміністративні штрафи не стимулюватимуть дотримання закону);
  • забезпечення ефективного та прозорого природоохоронного контролю;
  • розробка прозорих правил видатків на заходи із поводженням з відходами;
  • допомога у розробці регіональних планів управління з відходами.

3. Позиція щодо захисту лісів

Проблематика: незаконна вирубка лісів та зменшення природних (не штучних) насаджень.

Позиція коротко: Більшість вирубок лісів в Україні проводяться під видом передбачених законом санітарних рубок (санітарну рубку досить просто погодити у порівнянні з рубками головного користування). Таким чином, фактично відбувається безконтрольна вирубка лісів. Найбільша проблема – це вирубка цінних лісів (пралісів або природних лісів, не штучно висаджених). Цю проблему можна вирішити шляхом надання таким лісам особливого природоохоронного статусу. Такий статус може надаватись або рішенням обласної ради, або указом Президента України. Україна також взяла на себе зобов’язання за Бернською конвенцією долучитися до створення так званої “смарагдової мережі” (території з особливим природоохоронним статусом) і має прийняти відповідний закон.

Шляхи вирішення проблеми:

  1. Збереження пралісів/природних лісів: в Україні багато природних лісів не мають захисного статусу, а отже вирубки там дозволені. Таким природним лісам потрібно надати природоохоронний статус. Наприклад, в Європі зони природно-заповідного фонду становлять близько 20%, в той час як в Україні – 6,9%, хоча за ресурсним потенціалом в нас має бути навіть більша кількість, ніж в Європі;

  2. Контроль за дотриманням правил отримання погодження: часто вирубка дерев відбувається під прикриттям “санітарної рубки” – така вирубка, по-перше, не оподатковується, по-друге, вимагає меншої кількості погоджень. Відповідно, необхідно посилити контроль за дотриманням критеріїв, за яких необхідна санітарна вирубка.

  3. Реформування органів екологічного контролю: це питання болюче, оскільки, з одного боку, потрібен ефективний контроль за виконанням вимог законодавства (зокрема, щодо санітарної рубки), а з іншого боку, часто такий контроль перетворюється на корупційні схеми та шантаж бізнесу. Тому потрібен комплексний підхід до реформування органів екологічного контролю із збереженням балансу ефективності та прозорості.

  4. Використання механізмів оцінки впливу на довкілля: в 2017 році прийняли Закон “Про оцінку впливу на довкілля”, який надає громадянам більше можливостей заблокувати проекти, які шкодять довкіллю (наприклад, непогодження проектів під час громадських слухань). Тому необхідно долучати людей до застосування та роз’яснення вже існуючих процесів оцінки впливу на довкілля.

  5. Прийняти закон про смарагдову мережу: “Смарагдова мережа” це мережа територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття Європи, яку було створено на виконання Бернської конвенції, стороною якої є і Україна. Смарагдова мережа може допомогти зберегти від незаконної вирубки природні ліси. Україна має прийняти відповідний закон.

  6. Запровадження чіпування: Для відстеження вирубаної деревини існує так зване чіпування або маркування. Воно передбачає, що на кожну колоду чіпляють бірку з номером, який ставиться на облік. Згодом, в онлайн-режимі можна відстежити деревину за номером бирки. Для того щоб запобігти незаконній вирубці, слід проводити чіпування у всіх лісгоспах, незалежно від форми власності.

Підписуйся на нашi

ще новини