28.03.2023

Головне — голоси киян, — Зоя Ярош про логіку процесу перейменувань у столиці

Київ перейменував вже більше половини із запланованих топонімів за рік. При цьому головним чинником було і є голосування киян у додатку «Київ Цифровий». Експерти і депутати стежать, щоб не було дублювань і якщо однакові пропозиції щодо переіменування перемогли по кількох об’єктах — ухвалюють своє рішення, з урахуванням голосування по наступних позиціях. Про логіку процесу змін назв розповіла депутатка Київради від фракції «Голос» Зоя Ярош.

«Від весни минулого року до сьогодні вже відбулось досить багато перейменувань — 288 топонімів, це назви площ, вулиць, провулків. І ще не набагато менша кількість буде перейменована. Бо від початку планувалось перейменувати близько 400 обʼєктів. Це саме ті обʼєкти, які містять в собі назви або повʼязані з комунізмом, або з російським імперським минулим. Нам навіть вдалося при дерусифікації прибрати багато назв, які дублювались. Наприклад, у Києві було три провулки Лєрмонтова», — розповіла депутака Київради.

За словами Зої Ярош, головним в ухваленні рішення про перейменування залишається думка киян і ті голоси, які вони віддають у додатку «Київ Цифровий».

«Зараз логіка цього процесу така: пропонуються вулиці, які підлягають перейменуванню, кияни надсилають свої пропозиції нових назв, потім ці пропозиції переглядаються експертною радою і відбувається електронне голосування у застосунку «Київ Цифровий». Та назва, яка набрала найбільшу кількість голосів, зазвичай і перемагає. Виключення може бути, коли дві назви набрали однакову кількість голосів чи назва, яка за висновками експертів не повʼязана з містом Київ. Але головними в цьому процесі є саме кияни», — наголосила депутатка Київради.