Монобільшість від «Слуги народу» хоче запровадити «контрольовану» недоторканність народних депутатів — «Голос»

Монобільшість від «Слуги народу» хоче запровадити «контрольовану» недоторканність народних депутатів — «Голос»

Саме це передбачає поданий народними депутатами від «Слуги народу» законопроект №2237. Цей законопроект дає право розпочати кримінальне провадження проти депутата лише одній посадовій особі — генеральному прокурору. Така пропозиція не відповідає передвиборчим обіцянкам «Слуги народу» і «Голосу», тому партія «Голос» вимагатиме ухвалення альтернативного законопроекту №2237-1, який насправді зніме недоторканність з депутатів.

«Для розуміня: за запропованим «слугами» законопроектом, якщо депутата зловлять на місці вбивства в крові та з ножем — його не зможуть затримати, — пояснює народна депутатка України Олександра Устінова. — Поліцейським доведеться провести огляд місця події, потім поїхати до генерального прокурора, щоб той вніс відомості про злочин в реєстр, потім провести слідчі дії, а вже потім генпрокурор вручить підозру народному обранцю, а потім потрібно з’їздити в суд і отримати дозвіл на затримання депутата. Це не зняття депутатської недоторканності, а профанація.

Після ухвалення у вересні відповідних змін до Конституції, які підтримала партія «Голос», у Верховній Раді зареєстрували законопроект, покликаний гармонізувати законодавство з відповідними змінами до Конституції.

Однак, представлений минулого тижня законопроект вирішує проблему лише на словах, бо надає реальні важелі для розслідування щодо народних депутатів лише одній посадовій особі — генеральному прокуророві. Водночас інші правоохоронні органи, які мають розслідувати злочини, скоєні народними депутатами, повністю втрачають можливість навіть розпочати кримінальні провадження щодо них. Так, наприклад, за чинним законом саме НАБУ та Антикорупційна прокуратура сьогодні можуть відкривати провадження та розслідувати всі корупційні злочини народних обранців. Натомість за законопроектом, запропонованим монобільшістю, така можливість втрачається.

«Фактично цим законопроектом Верховна Рада обмежує функції інших правоохоронних органів та віддає всі повноваженя в руки однієї людини — генпрокурора», — пояснює народна депутатка від «Голосу».

Для того, щоб зняття недоторканності було повним та таким, як обіцяли своїм виборцям народні обранці, необхідно ухвалити альтернативний законопроект №2237-1, підготовлений та зареєстрований Олександрою Устіновою.

КЛЮЧОВІ ВІДМІННОСТІ ЗАКОНОПРОЕКТІВ

Що пропонує своїм законопроектом монобільшість? Недоторканність для всіх крім, генпрокурора

1) Обмеження повноважень інших правоохоронних органів, замикання все на одній людині — генеральному прокуророві, який має виключне право вносити відомості до ЄРДР.

Довідково: зміни плануються до частини першої статті 4822 КПК України: відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення народним депутатом України, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань генеральним прокурором (в.о. генпрокурора) у порядку, встановленому цим Кодексом.

2) Всі дозволи на будь-які слідчі дії щодо народного депутата (обшук, прослушка, тощо) можуть братися в суді виключно генеральним прокурором, а не слідчим прокурором, як це передбачено зараз.

Довідково: зміни плануються до частини сьомої статті 36 КПК України: генпрокурор (в.о. генпрокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури повідомляють про підозру особам, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження. У випадках, передбачених цим Кодексом, генпрокурор (в.о. генпрокурора) підтримує клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України.

А також — до частини другої статті 4822 КПК України: клопотання про дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, обшук, порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також про застосування інших заходів, у тому числі негласних слідчих (розшукових) дій, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата України, розгляд яких віднесено до повноважень слідчого судді, мають бути підтримані генеральним прокурором (в.о. генпрокурора).

Що пропонує своїм законопроектом «Голос»? Повне зняття недоторканності

1) Непотрібно політизувати та замикати це питання на одній єдиній посадовій особі — генеральному прокуророві.

2) Під час вчинення народним депутатом насильницького злочину чи такого, який призвів до смерті людини (наприклад, вчинення ДТП під дією алкоголю), народного обранця можна затримати відразу на місці.

3) Злочини народних депутатів повинні розслідувати всі правоохоронні органи в залежності від підслідності. Якщо це корупційні злочини — це справа НАБУ, якщо інші — ДБР.

4) Отримувати дозволи на слідчі дії в суді має право той прокурор, який веде справу, а не лише генеральний прокурор.

Підписуйся на нашi

ще новини