08.09.2021

Одночасно боротись за ПДЧ і отримання статусу союзника США поза НАТО — неефективно, — «Голос»

Сьогодні на позачерговому засіданні Верховній Раді запропонували звернутись до Конгресу США щодо надання Україні статусу союзника США поза НАТО. Ми у партії «Голос» переконані, що державі та нам, депутатам Верховної Ради, потрібно бути послідовними та виступати єдиними фронтом у зовнішній політиці. Ми єдині у тому, що наш шлях — у євроатлантичній інтеграції, інтеграції до НАТО.

Зараз існують два сценарії цього шляху.

Сценарій А — отримання ПДЧ в НАТО. І влада декларує, що взятий жорсткіший курс на те, щоб все-таки отримувати ПДЧ. Попри весь той спротив, який є, на превеликий жаль, з боку окремих членів Альянсу.

Сценарій В — боротися за отримання статусу союзника США поза НАТО. Важливо розуміти, що сам по собі цей статус не є гарантією твоєї безпеки, найяскравіший приклад — Афганістан. Крім того, є неофіційна, але достатньо прозора інформація: статус партнера поза НАТО ми не отримаємо.

Ми не можемо ефективно йти двома шляхами одночасно. Який шлях дає нам більше перспектив та довгострокових переваг? Безумовно, ПДЧ. І останніми місяцями ми бачимо позитивні кроки в цьому напрямку: у серпні міністри оборони України та США підписали рамкову угоду щодо стратегічних основ оборонного партнерства. Ми вже маємо статус особливого партнера НАТО, це надає додаткові переваги, наприклад, обмін розвідданими, більша залученість у навчаннях, ціла низка програм. Вже підписані документи про партнерство — це не прорив, але непоганий протокол про наміри.

Ми в «Голосі» переконані: у питаннях євроатлантичної інтеграції Верховна Рада має виступати єдиним фронтом. Наш колега Сергій Рахманін пропонував колегам взагалі відкласти це питання, тому що зараз воно цілком ймовірно буде нам шкодити, а не допомагати. Так, ця заява не потребує реакції з боку Сполучених Штатів, а нас, навпаки, відволікає від дійсно важливих питань — реформа системи безпеки та інших сфер суспільного життя, що необхідні для забезпечення національної безпеки та інтеграції до НАТО.

Що зараз дійсно важливо? Ми маємо бути прозорим, ефективним та послідовним союзником. Треба плідно працювати над реформами та підсиленням оборонного сектору. Вчитися у американців та бути максимально прагматичними, в тому числі у зовнішній політиці та питаннях національної безпеки.

Які прагматичні кроки зараз необхідні Україні?

1. Звільнити некомпетентного міністра Тарана. Прагматично було би його прибрати — людина завалила державне оборонне замовлення.

2. Призначити компетентне керівництво МОН та продовжити реформи безпекового сектору. Ми потребуємо підсилення протиповітряної оборони, військово-повітряних сил, ВМФ, засобів електронної боротьби тощо. І от тут багато що залежить від нас, а не від союзників.

3. Критично необхідно рухатися назустріч стандартам США та НАТО. Не тільки у боєздатності наших Збройних сил, не тільки реформування нашого сектору безпеки і оборони, а й інших питань, які стосуються і судової системи, і боротьби з корупцією. Всі наші західні партнери, і НАТО, і ЄС, і США пов’язують ці питання з інтеграцією до євроатлантичних структур.

4. Нам потрібна конкретна (не рамкова) оборонна угода, що передбачатиме перебування американських підрозділів на території України. Не йдеться про бази, йдеться про перебування на ротаційній основі, і це справді врегульовано чинним законодавством, ВР дає згоду на тимчасове перебування. Це не суперечить Конституції жодним чином.

5. Щодо постачання зброї. Наразі ми маємо домовлятися про конкретні речі — про постачання критичних запчастин та компонентів, які поки наші стратегічні союзники не постачають в Україну. Це менше ніж те, про що ми мріємо. Але це — нашій нагальні потреби.

Попереду багато реальної роботи.