20.07.2021

Путіну вдається послаблювати Україну на газовій та геополітичній мапі світу. А де дії Києва? — Інна Совсун

Німеччина підтримує «Північний потік-2», а США погодилися йти на суттєві компроміси. Україна при цьому залишилась фактично поза грою, бо не змогла донести західним партнерам ступінь загрози російської газової експансії, вважає народна депутатка «Голосу» Інна Совсун.

«Підрив енергетичної незалежності ЄС, важкий удар по економіці України, значна небезпека ізоляції та відкриття нового простору для подальшої масштабнішої агресії РФ — це далеко не весь список загроз, який мала б влада на найвищому рівні проговорювати з партнерами невпинно і безпосередньо. Грошові компенсації для України та короткострокові економічні вигоди для західних партнерів не можуть стати виправданням для такого розвитку подій», — наголошує депутатка.

Європа і США мають глибше усвідомити газові ігри Путіна. Наприклад, просто щоб показати, як буде погано Заходу без «Північного потоку-2», «Газпром», скориставшись кон’юнктурою ринку, вирішив не задовольняти в повній мірі попит на газ в Європі. Це вилилось в максимальні ціни на газ за останні 13 років і в Європі, і в Україні. Чи можна зупинити Кремль? Можна, переконує Інна Совсун:

«15 липня Суд ЄС у Люксембурзі ухвалив, що Російський газопровод OPAL має підпадати під законодавство ЄС, а тому транспортування газу по ньому може лише на 50% здійснюватися Газпромом. Натомість, інша половина газопроводу має бути надана у доступ третім сторонам-постачальникам газу. Це гарний приклад, як юридично, хоча й пост-фактум, можна вирішувати проблему російського газу. Втім, зараз проблему «Північного потоку» варто було б вирішувати як юридичним, так і політичним шляхом».

Українська влада чомусь почала активно говорити про «Північний потік-2» лише зараз, коли наші партнери вже мають свої сформовані позиції, які, на жаль, не є на нашу користь.

«Комунікація влади із Заходом в цьому надважливому питанні провалена. А ще у травні Зеленський звинувачував тодішнє керівництво Нафтогазу у витратах на лобізм у США, через що не було ще більших прибутків компанії», — констатує представниця «Голосу».