Відмова від реформи корпоративного управління ставить під загрозу співпрацю з міжнародними партнерами та прибутковість держпідприємств, — Ярослав Железняк

Відмова від реформи корпоративного управління ставить під загрозу співпрацю з міжнародними партнерами та прибутковість держпідприємств, — Ярослав Железняк

Реформа корпоративного управління держпідприємств – це світова практика гарантій того, що гроші держкомпаній будуть йти в бюджет, а не осідати в кишенях їх керівників та афілійованих політиків. Натомість системний тиск та рішення уряду, які руйнують здобутки реформи, — це чіткий сигнал менеджменту та міжнародним партнерам про загрозу незалежності та прозорості держпідприємств. Про це заявив голова фракції «Голос» у Верховній Раді Ярослав Железняк.

На думку політика, результатом такої ситуації буде недовіра та ризик співпраці з міжнародними фінансовими партнерами, а також зростання збитковості держпідприємств.

«В Україні більше трьох тисяч державних підприємств. За останніми підрахунками, прибутковими були менше 20%. Корпоративне управління держпідприємств дозволяє перетворити їх з «дійних корів» чиновників на ефективні прибуткові компанії.

Наприклад, до корпоратизації «Нафтогаз» постійно був збитковою компанією – тільки в 2014 році втрати компанії сягнули 8,4 млрд грн – по факту майже по 2 тисячі гривень з кишені кожного українця. З проведенням реформи, призначенням незалежної наглядової ради на конкурсній основі, «Нафтогаз» став одним з найбільших платників податків, останні роки був прибутковим, а на момент відсторонення наглядової ради наприкінці квітня накопичив резерв у два мільярди доларів на власних рахунках та сім мільярдів кубометрів газу у підземних сховищах. Прозоре управління компанією дозволило менеджменту виграти судовий позов проти «Газпрому» щодо транзиту газу у Стокгольмському арбітражі», — заявив Ярослав Железняк.

Нардеп навів ще один приклад — ПриватБанк, який в останній рік роботи до націоналізації та введення незалежної наглядової ради демонстрував прибуток у 400 млн грн, в перший рік роботи наглядової ради прибуток зріс до 12,8 млрд грн, а 2020 рік банк завершив з прибутком у 25,3 млрд грн. Крім того, судові позови банку проти ексвласників в іноземних юрисдикціях мають усі шанси повернути виведені колишніми акціонерами кошти, додав політик.

«Останні рішення уряду – про відсторонення незалежної наглядової ради «Нафтогазу», менш помітне про визнання незадовільною роботи наглядової ради «Укргідроенерго», яка перевиконала і встановлені показники ефективності, і фінплан, – це рішення не про персоналії. Це рішення, які системно знищують принципи корпоративного управління. Це сигнал і менеджменту держпідприємств, і членам наглядових рад, і міжнародним партнерам, що Україна відходить від прозорого та підзвітного управління державними компаніями.

Результатом таких рішень буде, по-перше, втрата гарантій, що гроші держпідприємств будуть йти в бюджет та кишені громадян, а не розкрадатися чиновниками та наближеним до них керівництвом держкомпаній. По-друге, ризик співпраці з ключовими міжнародними партнерами, оскільки реформа корпоративного управління є однією з вимог програм міжнародної фінансової підтримки, зокрема від МВФ», — резюмував Ярослав Железняк.

Підписуйся на нашi

ще новини