17.09.2021

Вірогідність вторгнення з боку Білорусі та Росії тепер однакова, — Василь Попатенко

Довжина українсько-білоруського кордону — 1 084 кілометри. І більша його частина не має необхідного інженерного облаштування і потребує посилення безпеки. РФ може використовувати прикордонні білоруські райони для облаштування аеродромів, посадки авіації, розташування ракетних озброєнь та артилерії. До того ж, зважаючи на геополітичну ситуацію, вірогідність вторгнення з боку Білорусі та Росії тепер рівнозначна. Таку думку висловив депутат «Голосу» в Київміськраді Василь Попатенко.

«На щастя, переважна ділянка нашого кордону з Білоруссю — заболочені ліси. Проте не варто забувати, що є річка Дніпро, яка починається на території Білорусі. Це також фактор небезпеки. Також на кордоні розташовано кілька об’єктів, які несуть підвищену ядерну небезпеку. Від Рівненської АЕС до кордону трохи більше 60 кілометрів. Від зупиненої ЧАЕС — кілька десятків кілометрів. Поруч сховище відкритого типу для зберігання відпрацьованого ядерного палива. І немає відкритих бункерів, а це вже проблема у випадку артилерійського обстрілу», — зазначив Василь Попатенко.

Ймовірність вторгнення з боку Білорусі сьогодні приблизно така ж, як з РФ. Проте тепер для нас ускладнилась можливість оборони у разі повномасштабної агресії з боку Кремля, вважає депутат.

Що стосується диверсійних дій і терористичних актів — Росія працює скоріше точково. Ми це спостерігали з початку 2014 року: вбивства українських військових, активістів та спеціалістів спецслужб. На щастя, у нас дуже добре розвивається протидиверсійна боротьба. ССО і Нацгвардія мають бойовий досвід і можуть відбити атаку.

Проте необхідно модернізовувати армію й осучаснювати СБУ. Це — питання безпеки окремих громадян і держави в цілому. Проте влада чомусь не вважає це пріоритетом, що є великою стратегічною помилкою, наголосив Попатенко.