Завдання держави — помирити екологію і економіку та будувати кліматичну стратегію, зважаючи на права майбутніх поколінь, — Леся Василенко
Сьогодні, коли світова спільнота формує нові правила існування в умовах змін клімату, в України є унікальний шанс змінитись з середини і стати регіональним екологічним лідером серед країн Східної Європи. Для цього наш внутрішньодержавний діалог має бути направлений на балансування економічних і екологічних інтересів. Про це під час форуму «Україна 30. Екологія» заявила народна депутатка партії «Голосу», голова підкомітету з питань зміни клімату та охорони атмосферного повітря комітету Верховної Ради Леся Василенко.
Політикиня назвала 5 завдань, які сьогодні стоять перед президентом, парламентом, урядом і суспільством.
Завдання №1 для держави — розробити кліматичну стратегію на основі реальних цифр і доказового підходу.
«Економіка ніколи не помириться з екологією, поки цифри і розрахунки будуть в першу чергу наводити великі промисловці, олігархи і бізнес. Якісна кліматична статистика і аналітика на державному рівні — ключ до збалансованих рішень», — розповіла Леся Василенко.
Політикиня наголосила, що кліматична формула України має враховувати не лише цифри ВВП, прибутків компаній та зарплат, але і видатки, які несе держава через невиправдані передчасні смерті працездатного населення та проблеми зі здоров'ям громадян. Здійснити ці підрахунки — завдання для Міністерства охорони здоров'я та Міністерства фінансів.
Василенко також наголосила на важливості екологізації всіх секторів економіки: від сільського господарства до енергетики й транспорту.
«Екологізація — це не про втрати окремих компаній, а про виграш для всіх. За екологізацією йдуть інвестиції, нові технології, нові сектори економіки, а відповідно і робочі місця, і новий рівень зарплат», — заявила членкиня екологічного комітету.
Народна депутатка уточнила, що екологізація — це також свідомий вибір для кожного. Тож бізнес і держава, і громадяни мають нести персональну частку відповідальності за процес екологізації. Звинувачувати у кліматичних змінах чи змушувати за них платити когось одного — хибна стратегія.
«Вижити і жити в умовах змін клімату ми можемо тільки за умови, якщо будемо мислити довгостроково. Україні треба довгострокова економічно-екологічна стратегія із невід’ємним словосполученням: права майбутніх поколінь», — резюмувала членкиня «Голосу».