21.04.2021

Заяви Путіна — чергове нагадування для України бути готовою до можливої агресії, — Сергій Рахманін

Заяви Путіна є відверто антиукраїнськими, жорсткими та агресивними і дають чіткі сигнали як Україні, так і нашим міжнародним партнерам. Росія відкрито показує, що встановлюватиме червоні лінії на власний розсуд і погрожує дати жорстку відповідь тими засобами, які вважає за потрібне.

Кремль прямо натякає на те, що не закриває для себе питання можливої подальшої збройної агресії щодо України, а Путін грає на підвищення ставок.

Такі заяви та риторика Путіна — зайве нагадування, що Україна повинна бути готова до можливої агресії з боку Росії.

Пряма мова

Сергій Рахманін, депутат фракції «Голосу» у Верховній Раді, член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки:

— По-перше, заяви Путіна про те, що Кремль буде сам визначати, де будуть червоні лінії — це зайва демонстрація того, що Росія і надалі руйнує систему міжнародної безпеки.

По-друге, заяви Путіна носять відверто антиукраїнський характер. Вартує уваги хоча б згадка про так званий державний переворот у 2014 році. І це теза, яку постійно підкреслює Кремль і російські ЗМІ. І вони жодним чином не відходять від схожої риторики, ігноруючи той факт, що в Україні відбулася легітимна та демократична процедура обрання президента за масової явки виборців. І це в умовах війни і російської агресії.

Насправді ці заяви Путіна мають на меті кількох адресатів. Зовнішні адресати — зокрема це Україна і це випробування на міцність, і це посил нашим міжнародним партнерам. Зрозуміло, що там містяться натяки НАТО, щоб вони не сприяли спрощенню просування України до НАТО. Та ключовим адресатом Путіна є Байден.

Україна згадується не так часто, як це очікувалося. Тут є абсолютна логіка. По-перше, Путін не мав би говорити і навіть натякати на можливість вторгнення. Тому що держава-агресор, яка намагається приміряти на себе одяг миротворця, ніколи не буде говорити про свої плани. Навіть якщо Росія піде на ескалацію збройного конфлікту, у будь-якому разі це буде формально подаватися як дії у відповідь.

Те, що він згадує Україну рідше, пов’язане з тим, що Путін все ще сподівається на певні розмови зі США, а Україну він розглядає як об’єкт торгу. І готовий обміняти відмову від прямої агресії на певні поступки.

Цей поки що непрямий діалог триває. США і Росія обмінюються жорсткими заявами і прозорими натяками, тому багато що залежатиме, відбудеться чи не відбудеться зустріч Путіна і Байдена, як вона пройде і до чого сторони зможуть домовитися.

Україні треба діяти. Держава має бути готова до оголошення мобілізації, а також можливого запровадження правового режиму воєнного стану або на цілій території України, або на частині території України. Для цього потрібно передбачити, прорахувати ризики і провести усі необхідні заходи, щоб коли доведеться йти на ці кроки, держава була повністю готовою.

Необхідно пришвидшити роботу над внесенням і ухваленням законопроєкту про територіальну оборону, який досі ще не брався до розгляду ВР. Потрібно проапгрейдити державне оборонне замовлення, яке тільки зараз почало розглядатися профільним комітетом ВР.

Ми маємо закласти у ньому процедури, які б дозволили з одного боку прискорити закупівлі найбільш критичних видів зброї та боєприпасів, а з іншого — передбачити можливість збільшення фінансування сектору безпеки та оборони в першу чергу Збройних Сил, щоб наші захисники отримали реальні можливості підсилити свою бойову міць у переддень серйозної загрози.